«Un grand soldato»: великий воїн Дмитро «Байда» Вишневецький

Posted on Posted in Blog

«Un grand soldato» – так писали про князя й першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького тогочасні італійські джерела. Він був Великим воїном, життя якого було буремним, сповненим військових звитяг,  а після трагічної загибелі він став символом символом козацьких чеснот та героїзму і увійшов в історію як яскравий і відважний ватажок українського козацтва.

Дмитро Вишневецький народився у сім’ї князя Івана Вишневецького, котрий вів  родовід від туровсько-пінських рюриковичів і під час народження сина був єйським, ворнянським і чичерським старостою. Матір’ю Дмитра була анастасія Олізар, що походила від представників знатних родин – албанських князів Скандебергів, сербських князів Якимів і молдавських господарів.

Вперше в ім’я  Дмитра Вишневецького зустрічається в документах за 1945 р., де він виступає власником волинських сіл.

В 40-их рр. князь Д. Вишневецький став головним організатором козацького руху,основним завданням якого були знешкодження татарської військової експансії та побудова твердих підвалин козацької організації в Україні.

Саме за князя Вишневецького розпочалася міжнародна політика Війська Запорозького, що сягає своїм корінням середини XVII ст., коли відбувалися часті зміни зверхниками українського козацтва підлеглості задля тиску та того чи іншого володаря-сюзерена з метою здобуття для себе більших прав та привілеїв. Саме тоді староста прикордонних українських воєводств Великого князівства Литовського, зорганізувавши навколо себе розрізнені козацькі ватаги, розпочинає складну і небезпечну політичну гру. Вона полягала у відмові від підлеглості законному сюзерену на користь іншого монарха, задля втілення у життя планів боротьби проти татарської загрози.

За досить короткий проміжок часу (з 1553 до 1563 рр.)  Вишневецький налагодив стосунки з турецьким султаном, після  чого, відмовившись від підлеглості  короля Польсько-Литовської держави, перейшов на бік московського царя, а через деякий час повернувся до законного монарха, щоб  вкотре, порушуючи умови підданства, бути страченим  колишнім союзником – султаном Османської імперії. Серед причин були мотивацій, які штовхали провідного діяча пізньосередньовічної України на зміну своїх зверхників, намагання  Вишневецького, а за ним і наступних провідників українського козацтва, грати певну роль.

Одна із найбільших заслуг Вишневецького стала побудова за його наказом на початку 50-их рр. XVI ст. добре укріпленого замку на острові Хортиця. По суті він став основою заснування тут першої Запорозької Січі.  У 1557 р. гетьман Вишневецький на чолі запорожців майже місяць оборонявся від багатотисячних орд хана Давлет-Гілея.  А вже наступного року у відповідь на напад хана 30-тисячне військо під керівництвом Вишневецького оволоділо Перекопом, згодом здійснило походи на фортецю Азак (Азов). У цей період Вишневецький став одним із аторів проекту війни із Кримським ханством, який передбачав спільні дії проти татар українських та донських козаків, московитів і черкесів.

У 1562 р. Дмитро Вишневецький  розпочав будівництво нової козацької фортеці на Монастирському острові, що розташовувався за дніпровськими порогами. Проте будівництво було перерване участю князя в поході українського козацтва до Молдавського князівства, під час якого Вишневецький потрапив у засідку і був відправлений до Туреччини. Там князя було страчено за наказом султана.

В очах сучасників героїчна смерть Вишневецького перетворилась на символ незламності християнського духу та його перемоги над ісламом. У всій Східній Європі почали співати пісню про незламного українського козака Байду. Саме ж слово «байдувати» означало майже те ж саме, що й «козакувати» – вести вільне, незалежне ні від кого життя.

Так історична постать князя і гетьмана Дмитра Вишневецького перетворилась у легендарного персонажа козака Байду який нехтуючи пропонованими благами, йде на вірну смерть, виявляючи зневагу до розкішного життя, купленого зрадою, незламність перед ворогами і жагу до боротьби навіть перед обличчям смерті.

 

Фігура видатного діяча історії українського народу гетьмана буде представлена в одній із композицій музею, яка має назву «Легендарний засновник традицій Запорозької Січі – Дмитро «Байда» Вишневецький». Композиція присвячена славетній історії українського козацтва, що впродовж століть відстоювало свободу України як незалежної суверенної держави і з часом стало для українців символом волелюбної нації.

До складу композиції входять три фігури: Дмитро «Байда» Вишневецький, а також заможний та бідний козаки – образи представників тогочасного війська.

Прототипом князя й першого козацького гетьмана Дмитра “Байди” Вишневецького виступив актор Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка Дмитро Рибалевський.

Композиція буде доповнена діорамою, інформаційними стендами та різними додатковими ефектами. Екскусія буде доступна 25 мовами за допомогою аудіогіда.

 

В публікації використані матеріали з книги «Історія козацтва» І.О. Гуржія та Т.В.Чухліба