Петро Конашевич-Сагайдачний – найвідоміший провідник українського козацтва початку XVII ст.

Posted on Posted in Blog

Петро Конашевич-Сагайдачний – історична постать, яка відіграла помітну роль не лише в історії України, а й Росії, Польщі, Туреччини, а відтак і всієї Європи. Він був геніальним полководцем й видатним флотоводцем: саме під керівництвом Сагайдачного козацтво найбільше прославилося у морських походах. Нині немає жодного свідомого українця, котрий не знав би ім’я Сагайдачного.

У Києві, Хотині та в селі Кульчиці на Львівщині встановлено пам’ятники видатному козацькому гетьману початку XVII століття; флагман українського військово-морського флоту – ракетний крейсер «Сагайдачний» – носить ім’я видатного полководця.
Безперечно, ця непересічна історична особа заслуговує вшанування й уваги сучасних українців. Адже саме він водив козаків у переможні морські походи до берегів Криму й Туреччини, саме під його керівництвом Військо Запорізьке у складі польської армії ледве не захопило Москву, саме його талант полководця вберіг Європу від вторгнення багатотисячної турецької армії у 1631 році, саме він передбачив об’єднання козацтва та Православної церкви задля утвердження державності в Україні.
Сагайдачний народився близько 1577-1578 рр., в селі Кульчиці, нині це село Самбірського району Львівської області, освіту отримав у Острозькій школі. Згодом 1600 році, за гетьманування легендарного Самійла Кішки, подався на Запорізьку Січ, де тривалий час у військових походах здобував авторитет своєю відвагою та розумом. У 1616 році під час чергового походу на османську фортецю Кафа його обрали гетьманом.
Влітку-восени 1618 року українські козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним взяли участь у спробі завоювання Річчю Посполитою Московського царства. Під час походу, як свідчив сучасник, багато «московських міст, замків та поселень були здобуті, спалені, висічені Сагайдачним». У жовтні 1618 року українські війська підійшли до села Котел неподалік Донського монастиря, що поблизу Москви. Українсько – польське та московське війська вишикувалися одне проти одного. Саме тоді Сагайдачний зійшовся у битві з царським воєводою В. Бутурліним і переміг його – спочатку вибив з його рук списа, потім вдарив його по голові так, що воєвода упав з коня. Після того, як московське військо відійшло, козаки Конашевича-Сагайдачного підступили до мурів Москви й почали готуватися до штурму біля Арабатських воріт. У ніч з 10 на 11 жовтня відбувся штурм Арабатських воріт, а 11 жовтня козаки взяли участь у великому штурмі Москви поблизу Тверських воріт. Однак внаслідок прорахунків головного командувача армії Речі Посполитої здобути столицю Російського царства так і не вдалося й козаки повернулися додому.
Ця історична подія 400-річної давнини буде представлена в окремій композиції Музею «Становлення української нації». На фоні 5D діорами стоятимуть дві фігури: гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич Сайгайдачний та визначний польський військовий і політичний діяч литовсько-руського походження, великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич. Про деталі історичних подій того часу відвідувачі музею зможуть дізнатися за допомогою інформаційних стендів та радіогіда (на 8 мовах).

В публікації використані матеріали з книги Т. Чухліба «Гетьмани України-Руси»